Виборча «Кумпанія»!

Над дорогами стоять, як війська, біг-борди.
Виглядають хитро з них, всі знайомі морди!
Обіцянки, усі ті, що пилком припали,
Із загашників своїх, знов повитягали!

От піднімемо ми рівень, і опустим планку.
Розмалюємо брехнею, цяцьку обіцянку!
Всім Нам буде рай земний!
Вам же повна клямка!

Привілеї відберемо, у честі цнотливість.
Все скасуємо й відтак - буде справедливість!
Буде всім всього удосталь, мир у кожній хаті.
Ми були, ми є, ми будем - ситі і пихаті!

Зробим гідну пенсію, всім пенсіонерам!
Тільки тим хто був, отак, що не нижче мера!
Медицина буде краща, й зовсім без оплати!
Всім отим, хто нині мав, хоч якісь мандати!

Та й село ми піднімем, Батьківщина мила!
Не економічно, просто так, на вила!
Ми сумуєм за селом! Правда, депутати?
Тягнуть довго! Всім пора їм повиздихати!

Не дамо ми більше красти, в рідній Україні!
Залишилася земля! Ласий шмат то нині!
Треба добре нам усім так маракувати!
Щоб усю, до сантиметра, «прихватизувати»!

То ж вони нам обіцяють, рай у кожнім місті,
Було б добре і собі втриматись у кріслі!
Та й не все іще в країні «чесно» прихватили,
Було дуже мало часу, на все не хватило!

Над дорогою стоять, як війська, біг-борди.
А з них лозунги кричать ті брехливі морди!
Манять, крутять нас таких, гречкою вербують,
Без розбору усіх нас, дурнями рахують!

Мабуть ми такі і є - ніде правди діти,
Бо годуємо усіх - гадів й паразитів!
Трохи треба, їх стряхнуть з шиї та в баюру,
Щоб хоч трохи потремтіли, за свою ту шкуру!

Обіцяв вовцюга якось, дурню баранові.
Буде добре, дуже добре, ти повір на слово!
То є правда, було б добре, може навіть дуже.
Всі ж Вовки, вони до м’яса зовсім не байдужі!