ЕФІР

Шумить в навушниках ефір,
Завадить кюерем прийому.
Всьому цьому наперекір.
Деікса не віддам нікому.

Шкала підморгує мені,
ЕС – метр повільно рушив вправо.
І голос тихий, як у сні,
Засвідчив, що працює Ява.

Мілан, Варшава і Берлін….
Європа – це вже зовсім близько,
І був іще де ікс один.
Російських станцій ціла низка.

Із різних сіл, аулів міст,
В ефірі друзів є багато.
Вони несуть життєвий зміст.
Немов у другу рідну хату.

І день, і ніч шумить ефір.
І нас з тобою кличе вперто.
І ти, аматоре, повір:
Любов до нього нам не стерти..

В.Н.Блохин, місто Добропілля