До тебе лечу, село моє

Поля, ліси, переліски,
Стежина між беріз,
Ставок з дитячим вереском –
Радію знов до сліз.

Отут земля-кормилиця,
Вона годує всіх,
Тут радість в пісню виллється,
Як пройдеш по росі.

Тут перший крок невпевнений,
Шкільні роки твої,
І зорі поміж вербами,
Під посвист солов’їв.

Згадав село – сердечко б’є,
Знов молодість зустрів,
Люблю тебе село моє,
Земля моїх батьків.

Бузковий дух околиці,
Чи снігом замело,
Душевні рани гояться,
Від згадки про село.

І поки сонце в небесах,
Й ляга в ріллю зерно –
Добро не щезне і краса,
Що ти даєш село.

Путі-дороги дальнії,
Беруть початок тут,
Й сюди ж, під крила мамині,
Вертає нас маршрут.

До тебе мчу, село моє,
Крізь відстані років –
Дитинство, юність звуть мене
Й земля моїх батьків.